понеділок, 10 листопада 2014 р.

Могилів-Подільський - Кишинів - Бендери - Тирасполь - Одеса

Ця подорож планувалася як різкий, нестримний прорив крізь Молдову в Одесу. Приблизна географія подорожі виглядає так:

Маршрут

Спочатку треба доїхати до Могильова-Подільського, сідаєш на експрес з Києва, відправляється близько п'ятої вечора, об одинадцятій ти вже там. Треба знайти де переночувати, наш вибір пав на готель Олімп - переночуйте як боги за 135 грн з людини. А все через те, що там немає хостелів.



Готель а-ка у бабусі в гостях, але там є пристойний душ із гарячою водою - що ще тобі треба?
В самому Могильові особливо багато подивитися не встигли, хіба таки побачили пам'ятник Леннону - така собі брила з бетону і "Дайте світу шанс". Я дав.


Зранку-раненько встаєш, купуєш щось перегризти і йдеш на пропускний пункт, треба мати закордонний паспорт і не треба мати на виду зброю, наркотики та ін, хоча все одно ніхто не перевіряє. Переходи через міст, отримуй таку печатку.


На тій стороні - там селище Ота'ке і автостанція, з якої відправляються маршрутки на Кишинів, йди в касу і бери квитки - 103 леї (не принцеси). Їхати години три+.
Та перед тим, як поїхати, мусиш наміняти собі трохи леїв, курс на автостанції був такий же, як середній по країні, 0,94-0,96 леї за гривню. Кажуть, у прадавньому 2013 було 2 леї за 1 грн, ну та вже.
Ще один момент - можна взяти передплачену карту в Orange за 30 лей, цього тобі вистачить на три дні мощного, шустрого 3g.
Дорога до Кишинева рівненька і новенька, навколо упадок і яблуневі сади.

В Кишиневі ми жили у Chili hostel - гаряченька місцинка, що була фактично приватною хатою, переробленою в хостел. Задоволення коштувало близько 200 леїв за ніч.

Сам Кишинів видався мені милим невеликим містом із гарними парками, озером в центрі, адекватними людьми і взагалі ок. Сходили на перекус в Пропаганду - затишний заклад із приємним обслуговуванням та ціновою політикою +/- на рівні Києва. Рекомендед, особливо якщо вино - твоя пристрасть.

Взагалі трохи шкода, що так і не побачили місто за світла, damn you November!


Ранок неділі - ранковий кіпіш із добиранням на автостанцію і пошуком маршрутки на Бендери - такого ми не могли пропустити. Їхати десь із годину, може трохи більше.
Маршрутки ходять дуже часто, коштує це задоволення 31 лею. Чи лея.

Для того, аби заїхати в ПМС (Придністровська Молдовська Республіка), на території якої знаходиться місто Bender, треба заповнити міграційну карту (транзит, якщо ти проїздом). Заповнюй даними із закордонного паспорта, ніяких відміток в ньому вони робити не мають, тебе ще впустять на манхєтен, нипидириживай.


Тебе весело зустрінуть на КПП Бендерьі, перевірять доки і пропустять далі не перевіряючи особистих речей.

Бендери. Ну тут важко щось сказати. Є фото.


Коротко про Бендери і ПМР загалом


В ПМР ходить їх рідна валюта із оригінальною назвою рублі. Курс - 0,68- 0,70 капєєк за гривню. Зате на 50 рублях там САМ Шевченко - бо в ПМР три національності десь порівну, росіяни, українці і молдовани із рівним статусом. Це мені нагадує Подерев'янського про "... а брати мають жити в одній хаті, бо в одній хаті, як казав Кобзар, ... " виглядає, що нічого доброго не вийде.
Банківські карти не обслуговуються, лише якась стрьомна не-гейропейська Радуга.


Від Бендер до Тирасполя (9 км) ходить чудовий тролейбус №19, Який, як сказав місцевий, коштує 2,5 руб або 3 руб якщо новий. В ньому навіть є вайфай. Але інтернет не дотягує наче. Зате місцями добиває молдовський Orange, лише епізодично.

Вгадайте де чиї гроші, і чиї на дотик як туалетка.


В Тирасполі тотальний зоопарк, і звірі в ньому то туристи. На тебе будуть пялитися, роздивлятися, обговорювати і взагалі.
ПМР - це тотальний ватостан. Те, куди недайбіг скотиться Крим і все оце. Рухомі ретранслятори ретрансляторів. До нас причепився якийсь ватнічєк пояснити нам, що ми замерзнемо в Києві взимку, коли закінчаться дерева і меблі. Добре, що є русські, які добре горять.

Важливо не проґавити автобус на Одесу, у нас такий шанс був. Відправляється від вокзалу. Знайди розклад і звірся із ним. Ціка квитка була порядка 58 рублів.

Тирасполь пройшов мимо каси, бо автобус був годині о п'ятій, тож ми побачили тільки фірмовий магазин kVint, і той на вокзалі (там навіть точки немає, тож на лінк на центральний магаз, теж неподалік вокзалу).

Сідай на маршрутку і вйо на Одесу - то десь години дві їхати, бо в рідній Україні дороги ще досі щось новітнє і рідкісне (лайно).
По дорозі ти переїдеш КПП Первомайськ - там у тебе попросять міграційну карту, яку ти мав би не загубити, і показати фототехніку на випадок якщо ти нафоткав щось неугодне КГБшніку.
Також можна зустріти цікавих приємних людей, що будуть намагатися переконати тебе, що ти фашист-бендеравєц-їдеш палити людей в Одесу-поїдеш зараз назад в Тирасполь переймати науку спілкування ісконно руським текстом-і чьо ти ржеш бендера праклятий. Це бодрить і веселить.

Як приїдеш в Одесу, рекомендую гарррно затягнутися рідним повітрям і всім собою відчути як у нас все ще добре.


Бюджет.
Київ - Могилів: 100 грн.
Ніч в Могильові: 135 грн.
Ота'ке - Кишинів: 110 грн (103 лея/леїв).
Ніч в Кишиневі: 225 грн (210 леїв/лей).
Кишинів - Бендери: 35 грн (31 лей/лея)
Бендери - Тирасполь: 5 грн (3 рублі)
Тирасполь - Одеса: 90 грн (58 рублів)
Одеса - Київ: 260 грн(купе), 130 грн (плацкарт)

Загалом значить вийшло 960 грн без їжі і двіжів.
Такие дела.

P.S.
Тут подекуди є фото @mrpetruccio і @vovanada, за що їм дякую.

Немає коментарів:

Дописати коментар