tag:blogger.com,1999:blog-39669761831707656742024-03-06T02:06:31.443+02:00Блог УльвікаЗаписки із життя; записи про і замість дій.Блог Ульвікаhttp://www.blogger.com/profile/17891073508621228660noreply@blogger.comBlogger8125tag:blogger.com,1999:blog-3966976183170765674.post-9938738469835538932015-07-09T16:13:00.001+03:002015-07-09T16:13:35.682+03:00Подорож в Литву: Вільнюс, Каунас, Клайпеда.<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">Причиною цієї
поїздки було те, що мені була потрібна віза, а литовці відомі своїми мультиками
(не хентай). Принаймні, панувала така думка. Плюс, раптова акція від МАУ,
дешеві квитки до Вільнюса. До речі, дізнався про неї з із супер-ресурсу –
<a href="http://costfckr.com/" target="_blank">Costfucker</a>. Бери з мене приклад</span>.</div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiyQofLIvxZoNZGOCgQLAv9hxI5q_QmUnT-8PZN_aAMazeiNX6e2i0fFPn09WrUUiXIV49R6CaqjqhibfgAJl1FIihktsKOwIkBgedpJNamLTPa2H4qFoepGZGS13odk6mhkwdaI5cD8jXQ/s1600/IMG_20150628_223626.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="180" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiyQofLIvxZoNZGOCgQLAv9hxI5q_QmUnT-8PZN_aAMazeiNX6e2i0fFPn09WrUUiXIV49R6CaqjqhibfgAJl1FIihktsKOwIkBgedpJNamLTPa2H4qFoepGZGS13odk6mhkwdaI5cD8jXQ/s320/IMG_20150628_223626.jpg" width="320" /></a></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">Отже, квитки
взято. Спланувалася подорож: Вільнюс – Клайпеда – Каунас – Вільнюс. Транспорт
між ними – офіційний <a href="http://stotis.lt/bus/timetables/" target="_blank">автобус</a>, 3.5, 2.5 і 1.5 години відповідно. Хоч це і
Європа, ніяких вайфаїв з розетками і туалетами, як в приватних </span>SimpleExpress <span lang="UK">чи </span>LuxExpress <span lang="UK">все ж немає :(<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK"><br /></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">Проживання –
хостели, орієнтовно 10 євро з людини за ніч, якщо не брати стодолу на 10
чоловік. Десь дешевше, десь дорожче, залежно який рівень комфорту для тебе
прийнятний.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">Якщо коротко, всі
три міста варто відвідати, ідеально – два дні в кожному. Наша подорож була
довжиною в чотири дні, тож в Клайпеді ми були два неповних дні, і по дню в
решті міст.<o:p></o:p></span></div>
<div align="center" class="MsoNormal" style="text-align: center;">
<span lang="UK"></span></div>
<a name='more'></a><br /><br />
<h3 style="text-align: center;">
<span lang="UK">Приліт</span></h3>
<div align="center" class="MsoNormal" style="text-align: center;">
<span lang="UK"><br /></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">При виході із
аеропорту є зупинка автобусів і маршруток, які їдуть на </span>Stotis<span lang="UK"> – вокзал. Тобі туди. 1 євро. 15 хв їхати.
Кінцева, виходь. <o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">Одразу про
насущне – на автовокзалі можна купити sim-карту </span>Labas<span lang="UK"> із гігабайтом 4</span>G <span lang="UK">(у нас теж з’явиться після чергової революції) за 4 євро. 2
євро сімка (без паспортів і всього такого) і 2 поповнити аби взяти гіг трафіку.
4 євро, Карл! <o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">Швидкий перекус?
<a href="https://ru.foursquare.com/v/%C4%8Dili-pica/4cc847ddbe8746881c7583af" target="_blank">Чілі піца</a> або центральний <a href="https://ru.foursquare.com/v/%C5%A1nekutis/4bec0e33415e20a10202e7bb" target="_blank">Снекутіс</a>.<o:p></o:p></span></div>
<div align="center" class="MsoNormal" style="text-align: center;">
<span lang="UK"><br /></span></div>
<h3 style="text-align: center;">
<span lang="UK">Клайпеда</span></h3>
<div align="center" class="MsoNormal" style="text-align: center;">
<span lang="UK"><br /></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">Це старе портове
місто, малесенький центр, набережна, порт, коса з пляжами. Жили ми в класному
хостелі із недвозначною назвою – </span><a href="https://ru.foursquare.com/v/klaipeda-hostel/4e07378f483b98d4170ef2bf" target="_blank">Klaipeda Hostel</a><span lang="RU">,</span><span lang="UK"> одразу біля <a href="https://ru.foursquare.com/v/klaip%C4%97dos-autobus%C5%B3-stotis/4cbab6310180721e0dc19b61" target="_blank">автостанції</a>. <o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">Першим яскравим
враженням про Клайпеду було те, що там темніє нереально пізно. Тобто, в червні
сонце сходить о четвертій і заходить пів на одинадцяту, плюс смеркається
повільніше, геть темна ніч буває години дві. Це дуже дивно!<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK"><br /></span></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg1i8DL77I-t_GX2dFzdPadWZ3bTrQ57R8fu-iROx-komIFK4ixcfrjkp5ccOzbuHfpTBgoAFY3kUZmkd0Gt29rJPAT_Z-6b2DVogERbbL0MwP1jb2zVRkZVuLoh9ry6vcqKSMVJY3KwiPO/s1600/IMG_20150627_233826.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="300" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg1i8DL77I-t_GX2dFzdPadWZ3bTrQ57R8fu-iROx-komIFK4ixcfrjkp5ccOzbuHfpTBgoAFY3kUZmkd0Gt29rJPAT_Z-6b2DVogERbbL0MwP1jb2zVRkZVuLoh9ry6vcqKSMVJY3KwiPO/s400/IMG_20150627_233826.jpg" width="400" /></a></div>
<div class="MsoNormal" style="text-align: center;">
Порт Клайпеди після 12 ночі</div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK"><br /></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">З вікон кричать
вгашені білоруси, російською звісно. Вивішують офіційний білоросійський прапор,
луплять селфачі, а потім такі нахуй етат флаг. Дивні люди. На живє бєларусь не
відгукуються.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">На другий день ми
сіли на <a href="https://ru.foursquare.com/v/smiltyn%C4%97s-perk%C4%97la-i/4f8a8e69e4b076717bd6b3b1" target="_blank">паром</a> (0.8 (дельфінарій) чи 0.4(старий термінал) євро), що завіз нас на
косу (це та ж коса, що й калінінградська, тільки ще в Литві). На косі є чудовий
чистий лісопарк, аби кататися на ровері (візьми на прокат, бо ми затупили з
тим), <a href="https://ru.foursquare.com/v/lietuvos-j%C5%ABr%C5%B3-muziejaus-delfinariumas/52ac3b64498efd4b377d6219" target="_blank">дельфінарій</a> (не пішли, бо 8 євро і пів години стрибаючих дельфінів),
відкрита водойма з пеліканами і милими тюленями (нічим не гірших за дельфінів),
Морський музей (закритий на реконструкцію до 2017, як же ми розчарувалися…), музей
під відкритим небом (декілька кораблів риболовного профілю, старі дерев’янні і
сучасні, а також двір риболова – як Пирогівське, чи Шевченківський гай, </span>if you wish<span lang="UK">), громадські пляжі, включно із сімейним,
чоловічим, жіночим і нудистським. Коротше, є куди піти і прекрасно провести
час. Я скупався в морі, це було чудесно :)<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK"><br /></span></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhyCkfoBWc0xVh958LW_wApySrLRRB9YQrPYS3utjPB3FX5iVBcLuIrKk3i956RiLrgVwl2fJhq5EFmfD1BXuFC-yAHHPTLXv48BqJLZyZ9IGR6d401PJhPH2lhyze9_H7s153zOMUglvCR/s1600/IMG_20150628_130458.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhyCkfoBWc0xVh958LW_wApySrLRRB9YQrPYS3utjPB3FX5iVBcLuIrKk3i956RiLrgVwl2fJhq5EFmfD1BXuFC-yAHHPTLXv48BqJLZyZ9IGR6d401PJhPH2lhyze9_H7s153zOMUglvCR/s320/IMG_20150628_130458.jpg" width="320" /></a></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK"><br /></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">Про тіп: <b>на косі
не продають алкоголь</b>. Бери із собою смачнезне литовське пиво, або локальний
<a href="http://gobaltia.ru/wp-content/uploads/2014/06/uploads-1390813816749-Alla1.jpg" target="_blank">трунок 999</a> – те, що треба, для активного відпочинку із елементами вгашеності.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK"><br /></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">В Клайпеді є
музей замку – не ведись, замку немає, його лиш зібралися відбудовувати.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">Тут також
постійно ловлять рибу, і продають </span>smoked fish<span lang="UK">, ми завтикали
спробувати, а ти будь мудрішим, не пропусти.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">Також можна
катнути по каналу на катамарані – чудова розвага під </span>tamsusis alus<span lang="RU">, 7 </span><span lang="UK">євро з чотирьох на
годину. </span>Shut up and take my money<span lang="RU">! <o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">Не завтич сходити
в порт на захід сонця. Прекрасний вид.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK"><br /></span></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjpvk8T2a67Syr6Xtzvlr-rV9l5nveygRyIGLV9V-XEhUu0lK9mOeWLypJGWmy8OHeKTtqnenOTr_4BElcwirCG9EywWqw12dTxcfuI9j6vhDHwazFy17bwVtu_g4tHmFXhUnciOGoVnr5p/s1600/IMG_20150628_001458.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="400" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjpvk8T2a67Syr6Xtzvlr-rV9l5nveygRyIGLV9V-XEhUu0lK9mOeWLypJGWmy8OHeKTtqnenOTr_4BElcwirCG9EywWqw12dTxcfuI9j6vhDHwazFy17bwVtu_g4tHmFXhUnciOGoVnr5p/s400/IMG_20150628_001458.jpg" width="300" /></a></div>
<div class="MsoNormal" style="text-align: center;">
<span lang="UK">Сильно красивий корабель - ресторан. Як вагон, тільки корабель.</span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK"><br /></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">Рекомендації по
закладам: смачнезні бургери в <a href="https://ru.foursquare.com/v/iq-baras/5245ba0611d2536c6f092ed0" target="_blank">IQ Baras</a>, більш класична литовська кухня в </span><a href="https://ru.foursquare.com/v/senamiestis/4d8de95dca75b60c043ef2a8" target="_blank">Senamiestis</a>.</div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<h3 style="text-align: center;">
<span lang="UK">Каунас</span></h3>
<div align="center" class="MsoNormal" style="text-align: center;">
<span lang="UK"><br /></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">Якщо Клайпеда
більше схожа на Крим – локальний ресорт, то Каунас ближче до Чернівців. Чи
Львова. <o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">Жили ми в
непоганому хостелку, <a href="https://ru.foursquare.com/v/extra-hostel/53b1cb2f498e90d68a26d26d" target="_blank">Extra Hostel</a>, фактично в центрі. За один день ми встигли відвідати два
музеї (музей чортів, і музей війни), обидва чудові, які варто відвідати, і
обидва були зачинені, бо не працюють в понеділок і вівторок. Зате були біля
<a href="https://ru.foursquare.com/v/kauno-pilis--kaunas-castle/4ccbbdf8c9b846883b18b8c3" target="_blank">замку</a> – насправді єдина вежа – в місці, де зливаються Неріс(?) і Німан. Там
красивий парк і загалом супер.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK"><br /></span></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjxfFEPk8JXj8LaNqoroaBq_Oj2shgbLcYX9Cgr3lnxs60XFkjKlCduVU2ke4rMu550ToGjB-Oefb8Zkr9G5lfzV2ccILFzVz4CGAaOYGFAFegYvrt8O17menRhrg9ackRB1QICuBc2Gxi2/s1600/IMG_20150629_124330.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="300" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjxfFEPk8JXj8LaNqoroaBq_Oj2shgbLcYX9Cgr3lnxs60XFkjKlCduVU2ke4rMu550ToGjB-Oefb8Zkr9G5lfzV2ccILFzVz4CGAaOYGFAFegYvrt8O17menRhrg9ackRB1QICuBc2Gxi2/s400/IMG_20150629_124330.jpg" width="400" /></a></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK"><br /></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">В центрі –
довжелезна пішохідна <a href="https://ru.foursquare.com/v/laisv%C4%97s-al%C4%97ja--liberty-avenue--%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D1%8F-%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D1%8B/4bf64d8894b2a593243badee" target="_blank">алея Свободи</a> через увесь центр міста, від Михаїла до
ратуші, з обох боків заклади і магазини. Місцева площа ринок – красиве місце,
старі будинки і пам’ятники, мені дуже сподобалося. Одразу за нею і знаходиться
замок.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK"><br /></span></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg0zhVxCzkMeD6rxVmD0Q6hjTYG-aSW8-PYTVh_j3E43LHIIG2AevpqS8ZG1NKrqyz23cqHz6Fo9sy_BJ5UoEI5HQlmRKP2BKcF5z5o0OCdwdnZoHWjBT5KuYWHzStSxCI6QKGyv9VqX6GT/s1600/IMG_20150629_121610.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="300" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg0zhVxCzkMeD6rxVmD0Q6hjTYG-aSW8-PYTVh_j3E43LHIIG2AevpqS8ZG1NKrqyz23cqHz6Fo9sy_BJ5UoEI5HQlmRKP2BKcF5z5o0OCdwdnZoHWjBT5KuYWHzStSxCI6QKGyv9VqX6GT/s400/IMG_20150629_121610.jpg" width="400" /></a></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhoTD_pfLCuF0sqCsKVmLjZxbiOauJZjEFoFCEcQUBiROmzkGTJQ5W98y2CjNhnV3nNc_-ajJcejRMvjlOU6ri9efzEaMiVipQ6w2-Zs70Bkf-nIaZNQvUl2r86IFXRdxhnhATVOWGp4z9n/s1600/IMG_20150629_122102.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="150" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhoTD_pfLCuF0sqCsKVmLjZxbiOauJZjEFoFCEcQUBiROmzkGTJQ5W98y2CjNhnV3nNc_-ajJcejRMvjlOU6ri9efzEaMiVipQ6w2-Zs70Bkf-nIaZNQvUl2r86IFXRdxhnhATVOWGp4z9n/s200/IMG_20150629_122102.jpg" width="200" /></a> <a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhICnUfP2YgJYnfreiYiK9wGwwt_GH0o23fK8ELn_GIemxneJwkk2npn4wRcsFLeKk3vaE0xQYWxlrqID5v8WqX8afB1kzGfrMsE-Kx6s_wq5GLkliUTY8ahMccYc1J-Yn1CK_NW5MNor4P/s1600/IMG_20150629_121915.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="150" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhICnUfP2YgJYnfreiYiK9wGwwt_GH0o23fK8ELn_GIemxneJwkk2npn4wRcsFLeKk3vaE0xQYWxlrqID5v8WqX8afB1kzGfrMsE-Kx6s_wq5GLkliUTY8ahMccYc1J-Yn1CK_NW5MNor4P/s200/IMG_20150629_121915.jpg" width="200" /></a></div>
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi0fHWI0xGOakZeRNRCcvghBeyqm8FrHISyN1ZHC2K8P2LzJrCDC5tgB8zPibnKugNsje0PPqG09GUwmrM33A75N_tT29pI1vDUPwwYH_Ec_lxgcYP7kt1cl1b5WVDUTzLDoPZ-9iXT9Y1J/s1600/IMG_20150629_122146.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="200" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi0fHWI0xGOakZeRNRCcvghBeyqm8FrHISyN1ZHC2K8P2LzJrCDC5tgB8zPibnKugNsje0PPqG09GUwmrM33A75N_tT29pI1vDUPwwYH_Ec_lxgcYP7kt1cl1b5WVDUTzLDoPZ-9iXT9Y1J/s200/IMG_20150629_122146.jpg" width="150" /></a> <a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhx5b2EBoeSL2S0dBLQrvtiYwLZbZA0flzi6frgLc01zggX7ckV7pQr3Dn_NnfXt5zrI-SkrdsCwwXIT1HSI8mhNy_LnBtKsWIytYqdSaPk42Y95wdr5ZTAyzj8D_LTI90iuGWiSvQH70Ci/s1600/IMG_20150629_140424.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="200" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhx5b2EBoeSL2S0dBLQrvtiYwLZbZA0flzi6frgLc01zggX7ckV7pQr3Dn_NnfXt5zrI-SkrdsCwwXIT1HSI8mhNy_LnBtKsWIytYqdSaPk42Y95wdr5ZTAyzj8D_LTI90iuGWiSvQH70Ci/s200/IMG_20150629_140424.jpg" width="150" /></a></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">Крім того, в
Каунасі є <a href="https://www.google.com.ua/maps/@54.8923175,23.9117981,16z?hl=en" target="_blank">острів</a> – майже як Труханів – там також облаштований парк, люди весело
і задорно вживають </span>alus<span lang="UK">, вигулюють
собак, гуляють, валяються на траві, відпочивають. Бери приклад із людей!</span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">Рекомендації по
закладам: </span><a href="https://ru.foursquare.com/v/berneli%C5%B3-u%C5%BEeiga/4c782468794e224b702b6128" target="_blank">Bernelių užeiga</a>. Тут дуже смачно.</div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK"><br /></span></div>
<h3 style="text-align: center;">
<span lang="UK">Вільнюс</span></h3>
<div align="center" class="MsoNormal" style="text-align: center;">
<span lang="UK"><br /></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">У Вільнюсі я вже
був оце втретє, для мене це місто вже як рідне. І щоразу ми живемо в </span><a href="https://ru.foursquare.com/v/fortuna-hostel-vilnius/4c80a60cd34ca143172d1b80" target="_blank">Fortuna hostel</a><span lang="RU">. По-перш</span><span lang="UK">е, це дуже
дешево. По-друге, він біля вокзалу, тож звідти добиратися близько в аеропорт
(таксі дешевше), і в центр недалеко. <o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">У Вільнюсі
прекрасно все: історичний центр із покрученими вуличками, президентський палац, <a href="https://ru.foursquare.com/v/gedimino-pilies-bok%C5%A1tas--gediminas-tower-of-the-upper-castle/4c277d78a852c928d649e86c" target="_blank">вежа Гедиміна</a>, фортеця, три хрести, <a href="https://ru.foursquare.com/v/uzupis-constitution/4c61692ade6920a166379864" target="_blank">Ужупіс</a>.<o:p></o:p></span></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiVVSjGK5oBiJNKiuCo0ilVOP4sv2YtgSaI8Tn4MSBRpi5IZB2BsWNM7VqyEeQQzQnC4vT0tP2bsOlJYZrn1lGBIyZSoAvzkNEbyjDkMw3RAxqu2W1eDx7iIHq4zPzrGxVroYWFlHSdCJlr/s1600/IMG_20150630_211211.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiVVSjGK5oBiJNKiuCo0ilVOP4sv2YtgSaI8Tn4MSBRpi5IZB2BsWNM7VqyEeQQzQnC4vT0tP2bsOlJYZrn1lGBIyZSoAvzkNEbyjDkMw3RAxqu2W1eDx7iIHq4zPzrGxVroYWFlHSdCJlr/s320/IMG_20150630_211211.jpg" width="320" /></a></div>
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhnlGqgV-k36qRMk2fd9mhuqSTv8K21Q3MimUlFZDdGNvB2GO37pvAkebB9pM8Cc_jCjyAeZ_D0MKwB4Pxc0HKVhigA3-4d1ztq4RyP6UOwYIEQHzEzTxH6iQustDYQ0kiczrJWTfE8Xu-F/s1600/IMG_20150630_183527.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="150" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhnlGqgV-k36qRMk2fd9mhuqSTv8K21Q3MimUlFZDdGNvB2GO37pvAkebB9pM8Cc_jCjyAeZ_D0MKwB4Pxc0HKVhigA3-4d1ztq4RyP6UOwYIEQHzEzTxH6iQustDYQ0kiczrJWTfE8Xu-F/s200/IMG_20150630_183527.jpg" width="200" /></a><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiGwm5MkwzP_fnO_0agc_ygRp71hiGiHWNFy1_1iMMn_UmN6ZTXBEBlPHCy5tcIs4p1ZdDACBZn_F0mgLV_6H_E_BQbUa2feeNRK6NgdaqhjLffBqRpWgioyeyF6flhoZiMADXdY93Xxbad/s1600/IMG_20150630_114157.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="150" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiGwm5MkwzP_fnO_0agc_ygRp71hiGiHWNFy1_1iMMn_UmN6ZTXBEBlPHCy5tcIs4p1ZdDACBZn_F0mgLV_6H_E_BQbUa2feeNRK6NgdaqhjLffBqRpWgioyeyF6flhoZiMADXdY93Xxbad/s200/IMG_20150630_114157.jpg" width="200" /></a></div>
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiZNrm56HkACPYYN2DLmkgZKqyKxIWnIYlhOOBpGtyOowNLwREzBU0iuK-BQQpOqa0UPqWZP5vmJmPzIgSlScdrXOW5vCJms55nfmSFgLgr370MBZhWkRzK_DaLrBAWcR_z4XMqyES8l-Jb/s1600/IMG_20150630_210345.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="200" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiZNrm56HkACPYYN2DLmkgZKqyKxIWnIYlhOOBpGtyOowNLwREzBU0iuK-BQQpOqa0UPqWZP5vmJmPzIgSlScdrXOW5vCJms55nfmSFgLgr370MBZhWkRzK_DaLrBAWcR_z4XMqyES8l-Jb/s200/IMG_20150630_210345.jpg" width="150" /></a><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgvafGusSFqwJjSELREzSXxGTSWYF8zVCpahrsHFSSKPkOGaXh0ZMr21Z-Pjppzp40fclg04p8j6OIknW8rgkmG7OTwM0fzggInYDtKJ44Z3rdItvavUzcYJki8BZ1kNnU2Q0zjmSWl6Mgu/s1600/IMG_20150630_183149.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="200" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgvafGusSFqwJjSELREzSXxGTSWYF8zVCpahrsHFSSKPkOGaXh0ZMr21Z-Pjppzp40fclg04p8j6OIknW8rgkmG7OTwM0fzggInYDtKJ44Z3rdItvavUzcYJki8BZ1kNnU2Q0zjmSWl6Mgu/s200/IMG_20150630_183149.jpg" width="150" /></a></div>
<br />
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">Рекомендації по
закладам: Трушний <a href="https://ru.foursquare.com/v/baras-snekutis--kaimisko-alaus-barai/4bbb641fcf2fc9b60b86a202" target="_blank">Снекутіс</a><o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">Замовляй таксі в
хостелі, вони викличуть на коли тобі треба. Май дрібні євро – таксист зранку не
матиме здачі навіть з двадцятки.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<br />
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">Люблю Литву. І ти
люби.<o:p></o:p></span></div>
Блог Ульвікаhttp://www.blogger.com/profile/17891073508621228660noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-3966976183170765674.post-61401994620756372312014-11-28T10:53:00.000+02:002015-07-09T16:14:40.231+03:00Осінь, зима, весна, літо, і знову осінь<div class="separator" style="clear: both; text-align: right;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both;">
</div>
<div style="text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEipxKhxBNpI5hLLwMzW5SdS0APc064Kk0VSL9u4R2nRioN2S6qqtfoyqnTkUyr2HNrpoqzzuzZRSyemodXrZqYuTHy8tE-GRMRTyE-cdn9LMU0TNg0qRP5c3BWgYle08Ldr8IfnUc_U3UN-/s1600/sun.png" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="400" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEipxKhxBNpI5hLLwMzW5SdS0APc064Kk0VSL9u4R2nRioN2S6qqtfoyqnTkUyr2HNrpoqzzuzZRSyemodXrZqYuTHy8tE-GRMRTyE-cdn9LMU0TNg0qRP5c3BWgYle08Ldr8IfnUc_U3UN-/s1600/sun.png" width="400" /></a></div>
<br />
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEipxKhxBNpI5hLLwMzW5SdS0APc064Kk0VSL9u4R2nRioN2S6qqtfoyqnTkUyr2HNrpoqzzuzZRSyemodXrZqYuTHy8tE-GRMRTyE-cdn9LMU0TNg0qRP5c3BWgYle08Ldr8IfnUc_U3UN-/s1600/sun.png"></a><br />
<br />
<div style="text-align: center;">
I want to fucking tear you apart</div>
<br />
<a href="https://www.blogger.com/null" name="more"></a><br />
<div style="text-align: right;">
“Хто тут?”</div>
<br />
<br />
<a name='more'></a><br />
Сидіти на камені на березі ріки, звісивши ноги в теплу воду.<br />
<br />
Камінь нагрівся за жаркий день, і, хоч сонце вже сідає, сидіти тут тепло і затишно.<br />
<br />
Чути тільки воду, або це просто кров біжить вже спокійним ритмом, монотонно, заспокоюючи тебе. <br />
<br />
(Це іще із маминого заколисування - якщо щось повторюється, то це заспокоює, і не обов’язково, щоб повторювалося щось хороше. Передбачуваність несе ілюзорну впевненість, що система передбачення працює, ти контролюєш ситуацію, що все буде добре)<br />
<br />
Заспокоєння. Перестають дрижати руки. Епілептичні синусоїди думок збігаються в точку спокою. Невже ти досяг його?<br />
<br />
Навколо тихо, навколо ні душі. Самотність або свобода – на вибір.<br />
<br />
Спостерігати тишу. Спостерігаєш, як час тече тобою, розгладжує тривоги і полірує гострі кути того, що ти вважаєш собою. Перетирає каміння принципу в дрібний пісок адаптації.<br />
<br />
В тиші свідомості нарешті все гладко. Увазі немає за що зачепитися, і вона, мов ковзаняр в тихому океані льодовикового періоду, розігналася до такої швидкості, що немає можливості сказати чи рухається вона взагалі.<br />
<br />
Суєту подолано. Вічність досягнуто.<br />
<br />
Нуль.<br />
<br />
І от крізь вічну тишу нічого знову пробивається світло сідаючого сонця, легка прохолода вітерця, запахи водорослів, напіврозложених трупів риб і панцирів крабів, тепло каменю, звуки води - мільярд усього того, про що ти забув. І самотність. <br />
<br />
Хто тут? Де ти був? Що сталося? Чому ти тут сидиш? <br />
<br />
Що у тебе залишилося?<br />
<br />
Чого не вистачало тобі, що ти нахапався усіх цих вражень, перших-ліпших майбутніх спогадів та людей? Куди зникло оте все, що ти будував, як скарабей, штовхаючи перед себе цю купу лайна, не бачачи нічого крім неї, рухаючись туди, куди легше її штовхати?<br />
<br />
Що у тебе залишилося тепер?<br />
<br />
Дурень думкою багатіє, а ти спогадами. У тебе і лишилася всього лиш пам’ять. Та пам’ять, що не давала тобі зійти із твого шляху, хоча складалася лише із послідовності рухів, раніше кольорових образів, більше неживих звуків, миттю зникаючих запахів, проте в основному тільки вражень.<br />
<br />
Тепер залишається згадувати. Намагатися оживити те, заради чого ти усе це пережив.<br />
<br />
<br />
<div style="text-align: right;">
Осінь</div>
<br />
<br />
Минулої осені ти є звичайною людиною без особливих прикмет. Здавалося, у тебе є все необхідне: тіло, сприятливі умови для життя, джерела енергії і чисті шкарпетки. <br />
<br />
Проте чогось все ж не вистачає.<br />
<br />
Аналізатори час від часу загораються тривожним сигналом: аналізувати нічого. Нам нудно. Зроби із цим щось.<br />
<br />
Оця постійна недостача, як легкий голод, поступово робить свою темну справу, змінюючи твоє сприйняття, змінюючи того, хто сприймає. Порівнюєш себе із іншими, раптом розвиднюється, стає очевидно: не вистачає партнера. Що це і навіщо - знати не обов’язково, головне – знайти його, а там розберешся, казали вони.<br />
<br />
Хто шукає, той знаходить, а особливо добре це вдається тим, хто не знає чого шукає.<br />
<br />
В момент, коли настає пора дощів і туманів, і потреба в партнері для прогулянок вогкими садами чи мокрими площами доходить апогею, замучений очікуванням розум виокремлює із натовпу її – і тепле задоволення розливається тілом.<br />
<br />
Вона ступає легко і невпевнено, як повний антонім солдата, що повертається після останнього дня муштри додому до батьків і - чому ні – раптом саме до неї. Проте солдата немає, є лиш його антонім, і антонім цей навіть не знаючи того захоплює у полон твою душу, як потім будеш згадувати ти. Так, як захоплює усі душі, бо душа є лиш те, що хоче захопитися.<br />
<br />
Лише плаття, лише непевна хода, лише вигляд зі спини. Цього виявилялося досить.<br />
<br />
Ти завжди любиш шпигунські романи. Там герой мужній, спритний, статечний - коротше, за усіма ознаками хороший варіант існування чоловіка. Тож, поводячись як він, можеш спокійно претендувати на його статус в очах інших. Прикладаючи цей принцип до конкретної ситуації, ти просто йдеш за нею, впевнено і бездумно, вже знаючи, що не злякається.<br />
<br />
А чого лякатися - ви в тумані. Всі ваші страхи м’яко замотані в пупьірчату плівку, залишилося лише торкнутися її і випустити сховане в ній.<br />
<br />
Ти йдеш слідом.<br />
<br />
Ти чітко відчуваєш, як всі твої особистісні характеристики, вся ця соціальна провина і гра в образ відпадають він тебе кусками як підсохла багнюка. Відчуваєш, як твій перевертень настовбурчує шерсть і гарчить в очікуванні своєї черги пожити. Передчуваєш радість звільнення, перетворення і буття в іншому аспекті.<br />
<br />
Вона все ще не підозрює, що вже володіє тобою, що вже відіслала тобі команду на зближення, штурм і взяття заручників. <br />
<br />
Туман - це те, на що перетворюються твої спогади.<br />
<br />
У такому тумані трапилося все.<br />
<br />
<br />
<div style="text-align: right;">
Зима</div>
<br />
<br />
Тепер ночі довші, але світліші, наче темряву розмазали тоншим шаром по більшому часу. Вночі тихо, чути тільки тріскіт морозу та звуки, котрі утворюються тертям шкіри об шкіру. Таке тертя дає максимум тепла, все із якого як-не-як зникне в світлій темряві ночі. <br />
<br />
Ти знаєш це все, ти прагнеш цього, ти не пручаєшся зимі. Ти знаєш, що так буде, не знаєш лише коли, і даєш фракталу розкрутитися глибше.<br />
<br />
Зустріти її - не проблема. Вона поважає символи у своєму телефоні, і майже завжди приймає до уваги інструкції, що надходять через них.<br />
<br />
Цього разу інструкції були наступними: Зустрінемося сьогодні на заході? Це таки її улюблена пора, якщо про неї взагалі щось можна було сказати із упевненістю. <br />
<br />
Вона прийшла із випередженням, ти бачиш наближаючись, як вона чекає тебе, намагаючись зловити велику лапату сніжинку на язик. <br />
<br />
Вона - піщинка із піщаного годинника, нею можна було міряти час. Проте сама вона не має жодного стосунку до часу, стосунок вона має до вічності, що виникає в очах спостерігача на вічність спостерігання. <br />
<br />
Андріївський узвіз - хороше місце для зустрічей із первинним. <br />
<br />
Ви йдете на гору, до капища. <br />
<br />
Дорогою вам трапляються будинки, що миттю ховаються за плями світла на фасаді, сходи, що реагують адаптацією часу підйому до швидкості хотьби, а також звичайні дерева.<br />
<br />
Випадковий спогад про неї: невідомо скільки їй років. Це було її особливістю, ніколи не знаєш скільки їй зараз - це залежить лише від години, коли вона прокинеться. <br />
<br />
Це тішить. Невже їй дійсно ніколи не буде 25?<br />
<br />
Капище - це місце, де відьми набирають сили. Сила буде потрібна сьогодні. Короткої прогулянки навколо власне капища і декількох стрибків по круглих каменях цілком вистачало для повної зарядки. <br />
<br />
Ви стоїте в темряві, практикуєтеся в зупинці часу. Це просто - досить відчути тишу навколо, усвідомити, що ви поруч, відчути як пульсує перпендикулярна поляризація часу в тобі, і паралельна в ній, і торкнутися один одного. Спалах безмежжя буде доказом, що все спрацювало.<br />
<br />
Ви спускаєтеся вниз, тримаючи в руках по цигарці та один одного. Такою формацією ви дібралися до теплого місця із ліжком та інтернетом, в якому ти проводиш ночі. <br />
<br />
Знявши із неї увесь одяг ти кладеш її на ліжко, вимикаєш світло і лягаєш поруч.<br />
<br />
Ти лежиш і чекаєш відчуття, що відчуваєш її.<br />
<br />
Ти наче нутром чуєш, як вона пульсує.<br />
<br />
Шкіра дрижить, в тихому спокої тіла вже немає.<br />
<br />
Між думками довжелезні паузи, на які розтяується час.<br />
<br />
Ти насолоджуєшся передчуттям трансформації.<br />
<br />
В якийсь момент ти торкаєшся її, і ледь чутний дотик відгукується в чужому тілі шепотом гусячої шкіри. Ти бачиш, як вона дихає. <br />
<br />
Час от-от лусне, чекати більше немає чим. Вовк! Вовк!<br />
<br />
Світ складається із відчуттів.<br />
<br />
Ось ви перетворюєтеся на два дзеркала, між ними спалахує іскра. Ви відбиваєте світло один одному, і з кожним разом все потужніший потік виривається із однієї половини на іншу і назад, доки дзеркала можуть витримати. Зовнішньому спостерігачу могло багато чого видатись, проте тільки в дзеркалах можна було розгледіти, як вигинається простір і час, все більше і більше і так до моменту, коли крик розкроїв одне із дзеркал, провокуючи вибух надмірної сили. <br />
<br />
Ви лежите під обломками будівлі, серед бетонних плит і шматків цегли. Тихо осідає пил і пара, догорають гардини, десь здалеку чути зойки сирен. <br />
<br />
Ти відкриваєш очі. Першим приходить усвідомлення того, що ти і вона лежите обіймаючись; дрижачими безсилими руками ледь торкаєтеся одна одного, виймаєте із тіл скалки дзеркал, цілуєте рани.<br />
<br />
Інколи в такі моменти тихо. Інколи чути сміх.<br />
<br />
Просто перебувати поруч із нею було цілком достатньо, усі решта потреби відходять на другий план. Відчуття її шкіри наповнюють тебе спокоєм, тишею, зародками радості. Часто все ж із цього спокою зароджувалася пристрасть, така пекуча, що можна випадково зламати зуб. Коливання спокій-пристрасть красивою синусоїдою гойдає тебе навколо точки абсолютного щастя.<br />
<br />
Від неї мокріють простині. В цій ніжності, захопленості рухом, ти на години забуваєш, що вона - пісок. Ти не можеш мати її всю, як не можеш мати увесь пісок одразу. Тобі видається, що тобі видалась певна порція її на твою радість, а сама вона вся так і залишається не твоя, і навіть не своя.<br />
<br />
Зима минає. Ти і вона часто гуляєте порожнім парком, не пропускаючи вечірні снігопади. Сніжинки в світлі ліхтарів кружляють в повному хаосі, злипають одна із одною або ні, вітер крутить ними по-всякому. <br />
<br />
Вона любить дивитися як паде сніг. Буває, стане перед вікном, і дивиться, і думає, і насолоджується. Сніг, крізь шкіру і скло, просякає її тіло, теплими хвилями коливається десь всередині лиш для того, щоби залишитися голочками холоду ETERNITY в занімілих пальцях.<br />
<br />
А ще вона літає в космос. Любить бувати іншими істотами і відчувати єдність зі всім живим.<br />
<br />
Вона неймовірна.<br />
<br />
<br />
<div style="text-align: right;">
Весна</div>
<br />
Перші трави зринають у ній світлою радістю смарагдової зелені. Вже зовсім скоро можна буде зняти увесь непотріб одягу і підставити тіло сонцю, теплу і почати набирати променистої радості на наступну зиму. На зиму часто все одно не вистачає, бо велика частина запасів розходиться в темний час доби. Проте через це все одно не сумно.<br />
<br />
Найбільше весняне задоволення - спостерігати її кожного разу в новому одязі. Сукенки, спіднички, платтячка, футболки та решта полотняних виробів часто валяються скрізь по підлозі.<br />
<br />
Ти береш її в ліс.<br />
<br />
В тиші та вогкості відсутності людей прокидається в тобі первинне, щось від древньої людини. Боятися темряви і ховатися в ній, шукати їжу і притулок, губитися в хащах, ходити тихо і не порушувати того, як є. Приймати все таким, як є. Приймаєш її, таку, як є, смертельними дозами. ЇЇ достеменну присутність в даному моменті і безперечну відсутність в ілюзорності планів і сподівань. Така, як є зараз. Вся, зараз. До дрижаків, до мурашок по шкірі, чорних чи кусючих червоних. <br />
<br />
Навколо так мало штучного, що все, що відбувається, просто сочиться реальністю. Все настільки яскраве і пронизане справжністю, що перескакує через безкінечність у цілковиту казку. <br />
<br />
Цього разу - Червона шапочка. <br />
<br />
Дівчинка гуляє темним лісом. За деревами на неї чатує вовк.<br />
<br />
Ти береш її в лісі.<br />
<br />
Думки про неї завжди кружляють на орбіті твоєї свідомості, ти ніколи не почуваєшся сам. Траплялося й таке, що якась зальотна комета імені її на декілька хвилин випалить в тобі половину живого. Наприклад, якщо флуктуація вакууму спричинить думку про те, чим вона займається, коли твоя смс не в змозі викликати її. <br />
<br />
Жодної імовірності зворотнього, в такі моменти вона дивиться захопленими очима на іншого. А він не підозрює, що це погляд не йому, а тому, чим він міг би бути, в той час як сам погляд перетворює його на щось інше, кожного разу однакове. <br />
<br />
Її горизонт подій - світлова наносекунда. Підійди ближче, і ти вже не повернешся.<br />
<br />
Вона потерпає від нерозуміння. Люди шукають в ній відображення себе; і знаходять. Спілкуються із її барельєфом на внутрішній стороні їх сфери сприйняття, абсолютно точно знають із чого він складається і навіщо поводиться так, як вони побачили.<br />
<br />
Добре, що нікого крім них це не займає - ти і вона можете вчасно зробити крок назад і побачити, що звукові коливання повітря - не єдине, чим можна насолоджуватися протягом вашого перебування тут.<br />
<br />
Від її “так” вилітають шибки у сусідніх будинках.<br />
<br />
<br />
<div style="text-align: right;">
Літо</div>
<div>
<br /></div>
<br />
Гаряча пора. Вона все ще не йде тобі з толови. Вона чудова - від пальчиків маленьких ніжок до останньої антени-волосинки, із якої вона пускає блискавки радості у всіх навколо. <br />
<br />
Вона обожнює літо - можна спокійно мати на собі не більше трьох елементів одягу, і вільно стрибати у всі фонтани, не зважаючи на брудну воду і осудливо-збуджені погляди натовпу. <br />
<br />
Ти навіть не знаєш, яка стихія краще відображає її - вона гарячіша за вогонь, вона обожнює воду, вона мінлива і миттю може стати буревієм, вона сформована в своїй пісочній безформенності. Проте літо - це той час, коли всі ці аспекти розквітають у ній на повну силу, і чим далі піднімається середньодобова температура, тим яскравіше палає її радість. <br />
<br />
Літня спека запліднює небо, воно стає дратівливим і смурним. Буває, нажене грозових хмар повні обійми, і давай стискати доки хмари не народять. Зараз якраз такий момент. Ви підготувалися - велосипеди знають де є безкрайні поля-луки високої трави, і за нехитрий техогляд радо показали вам дорогу. Крутиш педалі, а сам дивишся на небо. Тужся, ще. Ще трішки, ми вже тут, чекаємо.<br />
<br />
Зіскакуєте на власні ноги, і бігом кудись вглиб безкраю, де немає і близького розуміння де ти, бігом, доки можеш бігти, назустріч зливі. Поруч увесь час вона - як посмішка чешира, не відстає, хоч ти і не тікаєш. <br />
<br />
Торкатися її, відчувати її тіло, підкинути її над головою чи нести на руках, танцювати неясний танець під рваний ритм грому. Розмір має значення.<br />
<br />
І ось, знову дотик темпоральної анігіляції. Сфери рідини зависають у повітрі. Ви в зйомках космічної сцени. Ви минаєте зорі. Входите в підпростір. Розсікаєте безмежні порножнечі за частки секунд, поспішаєте із усіх сил, аби встигнути побачити вибух наднової. <br />
<br />
Ви мокрі, ви смієтеся.<br />
<br />
Її настрій визначити просто. Голос її чітко відображає його - чим радісніше нутро її, тим далі її чутно, і не лише вухами.<br />
<br />
Всі її риси, дрібні недоваги і великі доліки, як пісчинки в годиннику, щодня перетікають через вузьке зараз, кожного разу у новому порядку, а через його скло щодня видиться новий малюнок особистості, дивний, щоразу новий і непередбачуваний.<br />
<br />
Ти тепер пахнеш нею. Коли б не понюхав свої руки, хіба як не одразу після отруйного мила, ти відчуваєш її запах. Розуміючи, що ти не пес, і так добре розрізняти запахи наврядчи можливо, залишається змиритися, що цей запах, на рівні із всією іншою нею, є твоїм витвором - страшно, деміургічно, тимчасово.<br />
<br />
Вона ж проникла своїми тоненькими руками в твою грудину і ніжно стискає твоє серце - інколи примушує його битися швидше, та частіше гасить до солодкої зупинки. <br />
<br />
Не любити її неможливо. Саме в такому формулюванні.<br />
<br />
І раптом ти розумієш, що саме за цією любов’ю ти вже давно не бачиш себе. Десь по дорозі між твоїм “хочу” і її “так” ти загубив відчуття себе. Ти живеш очікуванням чергової зустрічі, і настрій твій все частіше відображає її раптовість. <br />
<br />
Ти йшов сюди за вільним вибором, і з обіцянкою собі залишитися вільним. Невже ти знову обдурив сам себе? Коли ти дозволив народитися цьому андрогіну? <br />
<br />
First things first, що таке свобода? Віка-всезнайка формулює так:<br />
<br />
Свобода — можливість чинити вибір відповідно до своїх бажань, інтересів і цілей на основі знання об'єктивної дійсності. Відсутність вибору, варіантів розходження події рівносильна відсутністю свободи, неволі, рабству. У цьому значенні, поняття «свобода» протилежно поняттю «необхідність».<br />
<br />
На жаль, як і будь-яке визначення, це ставить більше питань, аніж відповідей. <br />
<br />
1. можливість чинити вибір відповідно до своїх бажань<br />
<br />
Ти робиш те, що робиш, тому, що ти цього хочеш? Чи тому, що без цього не можеш? Якщо ти без чогось не можеш, тобі необхідно позбутися його, аби набути свободу?<br />
<br />
2. на основі знання об'єктивної дійсності<br />
<br />
З чого ти взяв, що знаєш як воно насправді?<br />
<br />
3. відсутність варіантів розходження події - відсутність свободи<br />
<br />
Відсутність субоптимального варіанту знищує свободу?<br />
<br />
4. поняття «необхідність» протилежне поняттю «свобода»<br />
<br />
Чи дійсно те, що ти обираєш, необхідне тобі? Навіщо тобі це все?<br />
<br />
І взагалі, яка є вища цінність у свободі, що ти її так прагнеш? <br />
<br />
Блядські ці питання зайобують.<br />
<br />
Будь-який вибір зменшує свободу в одному місці, і збільшує її в іншому. Ось так от. <br />
<br />
Гаразд, спишемо це відхилення на розгерметизацію внутрішньочерепної порожнечі, космос - це не жарти.<br />
<br />
Методи розуму суть тактичні інструменти, стратегічним же інструментом є відчуття. Або ти так хочеш думати, бо це єдине, що не дає зійти з розуму при бажанні осягнути все, що відбувається.<br />
<br />
<br />
<div style="text-align: right;">
Осінь</div>
<br />
<br />
Дивно, як люди прив’язані до погоди. Дехто намагається пручатися, проте зайві зусилля приносять лише виснаження. А ти підстроюєшся під ситуацію, так простіше - дощ не стане снігом, як би ти не злився, а радіти звуку дощу тобі, крім тебе, ніхто не забороняє.<br />
<br />
Осінь - це повільне літо. Концентрація всього плавно знижується.<br />
<br />
Правда, це не стосується тебе і її. Ваших дотиків чи всього, що є тепер тобою. <br />
<br />
Цього разу ти чекаєш її біля ріки. Ти сидиш, спокійний, врівноважений і щасливий. <br />
<br />
Ось і її хвилююча постать - перестрибує із каменя на камінь, гойдається, не поспішає. За спиною рюкзак, шлейки впиваються в плечі, наче там цегла. Звідси не видно.<br />
<br />
Вона займає все більшу частину поля зору, тож ти робиш висновок, що вона вже зовсім близько - не може ж вона так швидко рости.<br />
<br />
Вона радісна, її посмішка розтягує твої вуста увідповідь. Цілувати її, хоч і поспіхом, хоч і формально, хоч і подумки - це прекрасно.<br />
<br />
Вона кидає важчезний рюкзак на землю, ти відчуваєш, як кришиться камінь і прогинається ґрунт під ним. Вона дістає із рюкзака книгу. Просто книгу? Хіба може вона бути така важка? Очевидно, це якась важлива книга, і вага її не лише в масі. <br />
<br />
Хочеш, я погадаю тобі? Назви сторінку і номер рядка.<br />
<br />
Наностоліття хвилювання минуло. Сторінка 314, рядок 5 зверху.<br />
<br />
Вона посміхається і починає шукати координати твоєї долі.<br />
<br />
“Осінь - час відпускати тих, кого кохаєш”.<br />
<br />
Ні, це якась фігня. Хіба все зі мною? Це мабуть якийсь дурний сон, чи знову тепловий удар.<br />
<br />
Стоп, я проти. Я не погоджуюся. Ні ні ні! Якого дідька ця книга вирішила за мене? Я не збираюся це терпіти, ні! <br />
<br />
Будь-що, тільки не це. Хай увесь світ пропаде, тільки не це!<br />
<br />
Сука, сука, сука… Нафіг блять ну що за нахуй…<br />
<br />
Але ж було класно. Воно закінчилося, але ж було класно. Більше ніколи в житті такого не буде, але ж було класно.<br />
<br />
Пісок тікає крізь пальці, і ти нарешті знову бачиш себе. <br />
<br />
Ти закриваєш очі.<br />
<br />
Її рука в твоєму волоссі назначає все на світі незначним.<br />
<br />
Ти намагаєшся заспокоїтися, ти вслухаєшся у її стихаючі кроки.<br />
<br />
Ти сидиш на камені на березі ріки, звісивши ноги в теплу воду.Блог Ульвікаhttp://www.blogger.com/profile/17891073508621228660noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-3966976183170765674.post-82530587707873412802014-11-10T14:34:00.001+02:002015-07-09T16:15:35.025+03:00Могилів-Подільський - Кишинів - Бендери - Тирасполь - ОдесаЦя подорож планувалася як різкий, нестримний прорив крізь Молдову в Одесу. Приблизна географія подорожі виглядає так:<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgRJ6GxJIWVvrHgaKYaLkwoDiIK9WdBJCm-OUGGk0IAiCJQQGIiFdItyX8HlXc96AbwG_Jdjuj3p-0k0ZMSpcThHv_xj8oRgvf8WckGcx0muAgUdKcfk0bM5vqL1QjEgMB8Fk-edgajIM3X/s1600/M-K-B-T-O.png" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img alt="Маршрут" border="0" height="205" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgRJ6GxJIWVvrHgaKYaLkwoDiIK9WdBJCm-OUGGk0IAiCJQQGIiFdItyX8HlXc96AbwG_Jdjuj3p-0k0ZMSpcThHv_xj8oRgvf8WckGcx0muAgUdKcfk0bM5vqL1QjEgMB8Fk-edgajIM3X/s1600/M-K-B-T-O.png" title="Маршрут" width="400" /></a></div>
<br />
Спочатку треба доїхати до Могильова-Подільського, сідаєш на експрес з Києва, відправляється близько п'ятої вечора, об одинадцятій ти вже там. Треба знайти де переночувати, наш вибір пав на готель <a href="https://ru.foursquare.com/v/%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%BF/52714a0811d203b61a493f95" target="_blank">Олімп</a> - переночуйте як боги за 135 грн з людини. А все через те, що там немає хостелів.<br />
<br />
<a name='more'></a><br /><br />
Готель а-ка у бабусі в гостях, але там є пристойний душ із гарячою водою - що ще тобі треба?<br />
В самому Могильові особливо багато подивитися не встигли, хіба таки побачили <a href="https://ru.foursquare.com/v/%D0%BF%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D1%83-%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%83/524a719d11d2ae4d16c13198" target="_blank">пам'ятник Леннону</a> - така собі брила з бетону і "Дайте світу шанс". Я дав.<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg9gwtS5FNxRM3_fsTe8e9aflZVq6qZ8n4Rpe1R5mrdP7hLEZN6W2tEBLeRSKuVvpNgoesoRa2xlPNqRtUtxIlY2Zhyd0luXH7B3udSBanimYd8lBpGNuWQ8ES9yw-4fxZ_eQCvxb2DlJ-N/s1600/IMG_20141108_093256.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="200" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg9gwtS5FNxRM3_fsTe8e9aflZVq6qZ8n4Rpe1R5mrdP7hLEZN6W2tEBLeRSKuVvpNgoesoRa2xlPNqRtUtxIlY2Zhyd0luXH7B3udSBanimYd8lBpGNuWQ8ES9yw-4fxZ_eQCvxb2DlJ-N/s1600/IMG_20141108_093256.jpg" width="200" /></a></div>
<br />
Зранку-раненько встаєш, купуєш щось перегризти і йдеш на <a href="https://ru.foursquare.com/v/%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D1%83-%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7--%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8/4fb10a8ae4b08a88c69faf7e" target="_blank">пропускний пункт</a>, треба мати закордонний паспорт і не треба мати на виду зброю, наркотики та ін, хоча все одно ніхто не перевіряє. Переходи через міст, отримуй таку печатку.<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh4-U_NPdDZ9pY-lHxSpCF8EhF4PGrTTyoAHGZ95G3r2yiU_2rJnvqkDYsfQHKWfU7Gq88Ug0pM5s58ggV4kPidgdoGao_NDupKYiW2AOoF3bKm9xlW9TVcdgiT9p1PfeVt5w6jQYKbVA4r/s1600/IMG_20141108_100614.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="200" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh4-U_NPdDZ9pY-lHxSpCF8EhF4PGrTTyoAHGZ95G3r2yiU_2rJnvqkDYsfQHKWfU7Gq88Ug0pM5s58ggV4kPidgdoGao_NDupKYiW2AOoF3bKm9xlW9TVcdgiT9p1PfeVt5w6jQYKbVA4r/s1600/IMG_20141108_100614.jpg" width="200" /></a></div>
<br />
На тій стороні - там селище Ота'ке і <a href="https://ru.foursquare.com/v/statia-auto-otaci/535becc6498e99a01495c82f" target="_blank">автостанція</a>, з якої відправляються маршрутки на Кишинів, йди в касу і бери квитки - 103 леї (не принцеси). Їхати години три+.<br />
Та перед тим, як поїхати, мусиш наміняти собі трохи леїв, курс на автостанції був такий же, як середній по країні, 0,94-0,96 леї за гривню. Кажуть, у прадавньому 2013 було 2 леї за 1 грн, ну та вже.<br />
Ще один момент - можна взяти передплачену карту в Orange за 30 лей, цього тобі вистачить на три дні мощного, шустрого 3g.<br />
Дорога до Кишинева рівненька і новенька, навколо упадок і яблуневі сади.<br />
<br />
В Кишиневі ми жили у <a href="https://ru.foursquare.com/v/chill-hostel-chisinau/5432eb5c498e0f6207105b4f" target="_blank">Chili hostel</a> - гаряченька місцинка, що була фактично приватною хатою, переробленою в хостел. Задоволення коштувало близько 200 леїв за ніч.<br />
<br />
Сам Кишинів видався мені милим невеликим містом із <a href="https://ru.foursquare.com/v/pia%C8%9Ba-marii-adun%C4%83ri-na%C8%9Bionale/4beedb7f2c082d7f03fe3042" target="_blank">гарними</a> <a href="https://ru.foursquare.com/v/gr%C4%83dina-public%C4%83-%C8%99tefan-cel-mare-%C8%99i-sf%C3%A2nt/4bbe6e144e7bd13a99fe9a7f" target="_blank">парками</a>, <a href="https://ru.foursquare.com/v/lacul-valea-morilor/4fafd66be4b07f15cf451701" target="_blank">озером</a> в центрі, адекватними людьми і взагалі ок. Сходили на перекус в <a href="https://ru.foursquare.com/v/propaganda-caf%C3%A9/523d739411d208209f0a8079" target="_blank">Пропаганду</a> - затишний заклад із приємним обслуговуванням та ціновою політикою +/- на рівні Києва. Рекомендед, особливо якщо вино - твоя пристрасть.<br />
<br />
Взагалі трохи шкода, що так і не побачили місто за світла, damn you November!<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgJCrRxLj9KlTjOqClRUJOoOUL-1a7lh_2_zlxS8tQblVHKW4Wl3XOsDR9z93CjdSUUr3776IqGYtfNOlR4QSlznNveKuE-wTwgdqLbG6qC7Ehi1xSmwPUivcmAoogo8a2V7K52mSpasBWS/s1600/IMG_20141109_090123.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="200" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgJCrRxLj9KlTjOqClRUJOoOUL-1a7lh_2_zlxS8tQblVHKW4Wl3XOsDR9z93CjdSUUr3776IqGYtfNOlR4QSlznNveKuE-wTwgdqLbG6qC7Ehi1xSmwPUivcmAoogo8a2V7K52mSpasBWS/s1600/IMG_20141109_090123.jpg" width="200" /></a></div>
<br />
Ранок неділі - ранковий кіпіш із добиранням на <a href="https://ru.foursquare.com/v/autogara-central%C4%83-chi%C8%99in%C4%83u-municipiul-chi%C8%99in%C4%83u/4d26f42b77a2a1cd96ec53b7" target="_blank">автостанцію</a> і пошуком маршрутки на Бендери - такого ми не могли пропустити. Їхати десь із годину, може трохи більше.<br />
Маршрутки ходять дуже часто, коштує це задоволення 31 лею. Чи лея.<br />
<br />
Для того, аби заїхати в ПМС (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" target="_blank">Придністровська Молдовська Республіка</a>), на території якої знаходиться місто Bender, треба заповнити міграційну карту (транзит, якщо ти проїздом). Заповнюй даними із закордонного паспорта, ніяких відміток в ньому вони робити не мають, тебе ще впустять на манхєтен, нипидириживай.<br />
<div style="text-align: center;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjLGIVVszD4N3Yf7fjJpiuFWOuk-2pXKlmqZMujzxOE2Y57RCE9o2AmCZ_DaRTpaEABxoxjTkTehkBuTpbkCj4IYe6vj1Z8Idx7U5-i7cXMZhAAZwdFrPAVlvxfsnDvzh_DjVuZS4yvPnd-/s1600/10372262_10152747325357860_4417400720245209621_n.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="112" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjLGIVVszD4N3Yf7fjJpiuFWOuk-2pXKlmqZMujzxOE2Y57RCE9o2AmCZ_DaRTpaEABxoxjTkTehkBuTpbkCj4IYe6vj1Z8Idx7U5-i7cXMZhAAZwdFrPAVlvxfsnDvzh_DjVuZS4yvPnd-/s1600/10372262_10152747325357860_4417400720245209621_n.jpg" width="200" /></a></div>
<br />
Тебе весело зустрінуть на <a href="https://ru.foursquare.com/v/%D1%82%D0%BF%D0%BF-%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%8B--post-vamal-h%C3%A2rbov%C4%83%C8%9B/4fc8b750e4b03c03758c8ef1" target="_blank">КПП Бендерьі</a>, перевірять доки і пропустять далі не перевіряючи особистих речей.<br />
<br />
Бендери. Ну тут важко щось сказати. Є фото.<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgsD-vjrcAGa75FNcJhZYPqryCQs1Re9-QntQuh0qTvzAiOpnOACfbYq_nePDYgXJX56kM15VT1SNYt1lL8BtQTGRVsqI1KJDgNXT1gpBRVXm4h7gIB4cHbdebnV0gXC9KCuNl-3MStyIsx/s1600/10305332_10202698680099768_3794720178396154431_n.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="200" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgsD-vjrcAGa75FNcJhZYPqryCQs1Re9-QntQuh0qTvzAiOpnOACfbYq_nePDYgXJX56kM15VT1SNYt1lL8BtQTGRVsqI1KJDgNXT1gpBRVXm4h7gIB4cHbdebnV0gXC9KCuNl-3MStyIsx/s1600/10305332_10202698680099768_3794720178396154431_n.jpg" width="200" /></a><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEinW3MIy8NQz8_76uBFX-axrBn9WE3Me2o-LIhsfBBJRtake6r0vVx7M0faFGT54bqouPPc8YXgK1ImpocX2L5wjEt_T2yapnoqa_V7NBxu65-Ft5kEEQZmUWVh2tbpYMwqB6zKbUUiBqQ3/s1600/10407961_10152747523447860_3767911898124064739_n.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="112" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEinW3MIy8NQz8_76uBFX-axrBn9WE3Me2o-LIhsfBBJRtake6r0vVx7M0faFGT54bqouPPc8YXgK1ImpocX2L5wjEt_T2yapnoqa_V7NBxu65-Ft5kEEQZmUWVh2tbpYMwqB6zKbUUiBqQ3/s1600/10407961_10152747523447860_3767911898124064739_n.jpg" width="200" /></a></div>
<br />
Коротко про Бендери і ПМР загалом<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjvm09ipgd7zeJb4kgEPdjwbw_CHN9DLwgyR5_J8v6XmLRigkRY5N82vAt09eje7dgFDcgWBom94a6qZttpiyZ9oKjnzRXEj01uSJ1OQBbnWiBTGvoSpxiquLkg44HsKDi69ie6z7pvZKBy/s1600/20141109_134328.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="150" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjvm09ipgd7zeJb4kgEPdjwbw_CHN9DLwgyR5_J8v6XmLRigkRY5N82vAt09eje7dgFDcgWBom94a6qZttpiyZ9oKjnzRXEj01uSJ1OQBbnWiBTGvoSpxiquLkg44HsKDi69ie6z7pvZKBy/s1600/20141109_134328.jpg" width="200" /></a></div>
<br />
В ПМР ходить їх рідна валюта із оригінальною назвою рублі. Курс - 0,68- 0,70 капєєк за гривню. Зате на 50 рублях там САМ Шевченко - бо в ПМР три національності десь порівну, росіяни, українці і молдовани із рівним статусом. Це мені нагадує Подерев'янського про "... а брати мають жити в одній хаті, бо в одній хаті, як казав Кобзар, ... " виглядає, що нічого доброго не вийде.<br />
Банківські карти не обслуговуються, лише якась стрьомна не-гейропейська Радуга.<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjiJc2tIuzP2aZ2rwc23-LFUVoewWJGmtH8VJaLKdGffHwnx23pleg5_SWBLPqG0qtMvEASPjjaV4ysn8QWiO-uDkErvT3W9UfE5OA5KuNYU2ES_PEA_fJ1cFBr5QjrAGNt0IG-1RO30ldH/s1600/Raduga_21century.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="200" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjiJc2tIuzP2aZ2rwc23-LFUVoewWJGmtH8VJaLKdGffHwnx23pleg5_SWBLPqG0qtMvEASPjjaV4ysn8QWiO-uDkErvT3W9UfE5OA5KuNYU2ES_PEA_fJ1cFBr5QjrAGNt0IG-1RO30ldH/s1600/Raduga_21century.jpg" width="188" /></a><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjpRQjxFz-iqR7RlMKwP86mIb0j-SFzIloBIDoLiNlzyD4Dk_uthP07k1oFCV3-uUaxVj2nAm1aK0GcvW5-MMVo00PRjVzT8JgUeCX9aR169b59tbTjxNMHfS8QAE9LDZH1GkeAM5lJbjfl/s1600/IMG_20141109_133751.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="200" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjpRQjxFz-iqR7RlMKwP86mIb0j-SFzIloBIDoLiNlzyD4Dk_uthP07k1oFCV3-uUaxVj2nAm1aK0GcvW5-MMVo00PRjVzT8JgUeCX9aR169b59tbTjxNMHfS8QAE9LDZH1GkeAM5lJbjfl/s1600/IMG_20141109_133751.jpg" width="200" /></a></div>
<br />
Від Бендер до Тирасполя (9 км) ходить чудовий тролейбус №19, Який, як сказав місцевий, коштує 2,5 руб або 3 руб якщо новий. В ньому навіть є вайфай. Але інтернет не дотягує наче. Зате місцями добиває молдовський Orange, лише епізодично.<br />
<br />
Вгадайте де чиї гроші, і чиї на дотик як туалетка.<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhPXxuw_9zX9Og1lQQFhQAKD-VU_Rirla-o6huCwFZLcD7sjgPWWGcaTcROpBh4R5NMl9FLkrMuBixlZws3t_XL0zBSD3BC24VrNzzWhOu4FxxIvZj05K_5yehlnUlHmxdSFkw0FlcIUZnj/s1600/20141109_114947.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="200" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhPXxuw_9zX9Og1lQQFhQAKD-VU_Rirla-o6huCwFZLcD7sjgPWWGcaTcROpBh4R5NMl9FLkrMuBixlZws3t_XL0zBSD3BC24VrNzzWhOu4FxxIvZj05K_5yehlnUlHmxdSFkw0FlcIUZnj/s1600/20141109_114947.jpg" width="200" /></a><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiAiOvsLqwzlVTnIzY-CpVhrEUiRxkhYKGt8c0Sw2cpMzZSsVNgW3r987EPDyyABo26qKZ-dfhTnwbRZlpDA6KZy4_JvHyz2LVfyZnQcpS24kiFfOeHGZpANNlepiFiJEf4gzHiBzCAWNz0/s1600/20141109_124107.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="200" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiAiOvsLqwzlVTnIzY-CpVhrEUiRxkhYKGt8c0Sw2cpMzZSsVNgW3r987EPDyyABo26qKZ-dfhTnwbRZlpDA6KZy4_JvHyz2LVfyZnQcpS24kiFfOeHGZpANNlepiFiJEf4gzHiBzCAWNz0/s1600/20141109_124107.jpg" width="200" /></a></div>
<br />
В Тирасполі тотальний зоопарк, і звірі в ньому то туристи. На тебе будуть пялитися, роздивлятися, обговорювати і взагалі.<br />
ПМР - це тотальний ватостан. Те, куди недайбіг скотиться Крим і все оце. Рухомі ретранслятори ретрансляторів. До нас причепився якийсь ватнічєк пояснити нам, що ми замерзнемо в Києві взимку, коли закінчаться дерева і меблі. Добре, що є русські, які добре горять.<br />
<br />
Важливо не проґавити автобус на Одесу, у нас такий шанс був. Відправляється від <a href="https://ru.foursquare.com/v/%D0%B6%D0%B4-%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B7%D0%B0%D0%BB-%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C--tiraspol-railway-station/50dee01fe4b09f5e82fee814" target="_blank">вокзалу</a>. Знайди розклад і звірся із ним. Ціка квитка була порядка 58 рублів.<br />
<br />
Тирасполь пройшов мимо каси, бо автобус був годині о п'ятій, тож ми побачили тільки фірмовий магазин kVint, і той на вокзалі (там навіть точки немає, тож на лінк на центральний магаз, теж <a href="https://ru.foursquare.com/v/tiraspol-winery--distillery-kvint/50c0fd6fe4b0f0bb229ed515" target="_blank">неподалік вокзалу</a>).<br />
<br />
Сідай на маршрутку і вйо на Одесу - то десь години дві їхати, бо в рідній Україні дороги ще досі щось новітнє і рідкісне (лайно).<br />
По дорозі ти переїдеш <a href="https://ru.foursquare.com/v/%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B9-%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%81%D0%BA/510640c7e4b05cc1cd64ae78" target="_blank">КПП Первомайськ</a> - там у тебе попросять міграційну карту, яку ти мав би не загубити, і показати фототехніку на випадок якщо ти нафоткав щось неугодне КГБшніку.<br />
Також можна зустріти цікавих приємних людей, що будуть намагатися переконати тебе, що ти фашист-бендеравєц-їдеш палити людей в Одесу-поїдеш зараз назад в Тирасполь переймати науку спілкування ісконно руським текстом-і чьо ти ржеш бендера праклятий. Це бодрить і веселить.<br />
<br />
Як приїдеш в Одесу, рекомендую гарррно затягнутися рідним повітрям і всім собою відчути як у нас все ще добре.<br />
<br />
<br />
Бюджет.<br />
Київ - Могилів: 100 грн.<br />
Ніч в Могильові: 135 грн.<br />
Ота'ке - Кишинів: 110 грн (103 лея/леїв).<br />
Ніч в Кишиневі: 225 грн (210 леїв/лей).<br />
Кишинів - Бендери: 35 грн (31 лей/лея)<br />
Бендери - Тирасполь: 5 грн (3 рублі)<br />
Тирасполь - Одеса: 90 грн (58 рублів)<br />
Одеса - Київ: 260 грн(купе), 130 грн (плацкарт)<br />
<br />
Загалом значить вийшло 960 грн без їжі і двіжів.<br />
Такие дела.<br />
<br />
P.S.<br />
Тут подекуди є фото<span style="text-align: center;"> </span><a href="https://twitter.com/mrpetruccio" style="text-align: center;" target="_blank">@mrpetruccio</a> і <a href="https://twitter.com/vovanada" target="_blank">@vovanada</a>, за що їм дякую.Блог Ульвікаhttp://www.blogger.com/profile/17891073508621228660noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-3966976183170765674.post-78848965948295479412014-05-14T20:44:00.000+03:002015-07-09T16:15:54.865+03:00Кампод - Хотин - ЧернівціПланували з друзями подорож, а вийшло приблизно отаке:<br />
в четвер ввечері виїжджаєш експресом (фу, спати насидячи, жесть) в Кам'янець-Подільський<br />
ранком оглядаємо місто і фортецю<br />
після обіду - маршрутка на Хотин, там дві годинки глянути тамтешню твердиню<br />
ввечері на Чернівці, теж маршруткою, поселяємся, ночуєм, і два дні споглядання усіляких університетів та ін.<br />
ввечені в неділю на потяг до Києва.<br />
<br />
<a name='more'></a><br /><br />
Ну, так і вийшло.<br />
В Камподі проблема одна - все відкривається лише після 9, тож з 7 години треба радісно споглядати нове місто в пошуках кавових автоматів.<br />
Коли ж все відкривається, то там досить смачно і дешево. Наприклад, в <a href="https://ru.foursquare.com/v/%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0/4fa26e6ae4b08536fe6bc133" target="_blank">Ніці</a>, там ок.<br />
Фортецю всі бачили, виглядає приблизно отак:<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjKB_ktxaFA235RioUVls-O-6X3DHOsS_uNIC12GfQ9B3iLtdGtI-QmGig_cPETe8K6M6CIDQ_m6iHY7SutesXtEyeIoE8gA1H1dONC4YSmW5480wPmhzgdKEDl8GWf5NnqUpmg-EuM12oX/s1600/20140509_093523_small.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="480" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjKB_ktxaFA235RioUVls-O-6X3DHOsS_uNIC12GfQ9B3iLtdGtI-QmGig_cPETe8K6M6CIDQ_m6iHY7SutesXtEyeIoE8gA1H1dONC4YSmW5480wPmhzgdKEDl8GWf5NnqUpmg-EuM12oX/s1600/20140509_093523_small.jpg" width="640" /></a></div>
<br />
Можна зайти збоку, там теж красиво:<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhynOv1KQzqx7o1jg65ulhDlgWjlX_QeXdiTtG6zjiC8tUXI8Bd_WGV1agJLOX5n4fXByWM1MnXQizvWU6Lo9Wca7OZyMvUEG4ytj0VH7yiLpQH55z0HfqEa7IlFZnXw9OhF5kQQIPGzWDX/s1600/20140509_113030_Pano_small.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="324" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhynOv1KQzqx7o1jg65ulhDlgWjlX_QeXdiTtG6zjiC8tUXI8Bd_WGV1agJLOX5n4fXByWM1MnXQizvWU6Lo9Wca7OZyMvUEG4ytj0VH7yiLpQH55z0HfqEa7IlFZnXw9OhF5kQQIPGzWDX/s1600/20140509_113030_Pano_small.jpg" width="640" /></a></div>
<br />
Якщо не згадувати, що я, зображуючи гірського козла, вилазив на каміння і подер штани, нічого особливого в Камподі не сталося.<br />
Обід, наприклад, був так собі, і був він в <a href="https://ru.foursquare.com/v/%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%B0-%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0/4dd9168d8877f11510117cc4" target="_blank">Каві від поліцмейстера</a>. Такоє.<br />
<br />
Далі треба було зайти на секонд купити нові штани, а після того нарешті доїхати до Хотина, 10 грн і 20 хв - ось ціна телепортації <strike>в масло</strike> в Хотин. Там, правда, треба іще пройтися, але карта є.<br />
<a href="https://ru.foursquare.com/v/%D1%85%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8F--khotyn-fortress/4c9dd38f2fb1a1431f1ce440" target="_blank">Хотинська фортеця</a> не така пафосна, але виглядає більш сурово.<br />
<br />
<iframe frameborder="0" height="315" marginheight="0" marginwidth="0" scrolling="no" src="https://maps.google.com/maps?layer=c&panoid=2pZY_9rRhuEAAAQWtESykg&ie=UTF8&source=embed&output=svembed&cbp=13%2C46.046400000000006%2C%2C0%2C0" width="560"></iframe><br />
<div>
<small><a href="https://www.google.com/maps/views/" style="color: blue; text-align: left;">Views</a>: <a href="https://www.google.com/maps/views/view/115818037425258508753/photo/2pZY_9rRhuEAAAQWtESykg" style="color: blue; text-align: left;">Хотинська фортеця</a> by <a href="https://www.google.com/maps/views/profile/115818037425258508753" style="color: blue; text-align: left;">Slav Bogutsky</a></small></div>
<br />
До цього моменту ти вже міг би пройти якихось 25 км, тож можеш почуватися стомленим. Але пора їхати в Чернівці, а це також маршрутка, і то певне прохідна із Кам'янця. Ловити треба на <a href="https://ru.foursquare.com/v/%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B7%D0%B0%D0%BB-%D1%85%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BD--khotyn-bus-station/4f6ca0abe4b058b4bfe31a6b" target="_blank">автостанції</a>, а туди за 20 грн можна під'їхати на таксо.<br />
<br />
Зате в Чернівцях нас чекав досить хороший апарт-готель, <a href="https://ru.foursquare.com/v/chernivtsi-apartments/536d0399498ebd2adaecd85d" target="_blank">Чернівці апартментс</a>, замовляється через booking.com.<br />
Плюс цієї хати в тому, що вона в 10 хм ходу через парк <a href="https://ru.foursquare.com/v/%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9/4e872bb361af505c74706c7b" target="_blank">"Жовтневий"</a> до епічної <a href="https://ru.foursquare.com/v/%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BF%D0%B0%D0%B1-%D0%B3%D0%BE%D0%B9%D1%80%D0%B0--goyra-pub/4e906f4fe5fa2c09eb55f3e0" target="_blank">Гойри</a>.<br />
Про тіп: в Гойрі досить дешеве пиво, тож якщо ти вже Я ЗА ЦЕ ЗАПЛАТИВ, то будь готовий, що закінчитися це може не так весело. Принаймні для тебе. Або ні)<br />
<br />
Другий день - час відпочинку від Гойри, тож можна походити містом неквапно, сьорбнути кавусю в <a href="https://ru.foursquare.com/v/gusto-coffee/51a1d212498e2706de725af8" target="_blank">Gusto Coffee</a> - до речі, прекрасний заповідник хіпстоти, сходи.<br />
<br />
Далі йди в <a href="https://ru.foursquare.com/v/%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96--chernivtsi/4e0adc21e4cdfb543c5f2310" target="_blank">Університет</a>, туди так не пускають, але екскурсія коштує 20 грн.<br />
Там круто!<br />
По-перше, будівля не була пошкоджена всякими техногенними факторами, і стоїть яка була побудована.<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhqtwRAWSuAUdu5UejC3Xsw_cGWgZePMKbtJg0eR2rYFK0lYR-BxMUuU5MFulPTnBX1LblMhyphenhyphenhdW1WKCWyVfF58V0d4RMcIJaErUev2XNSoFNsqTzWJfyOs_sFSTMZbwWDQ2rsnhtuKuAY0/s1600/20140510_132446_HDR_small.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="480" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhqtwRAWSuAUdu5UejC3Xsw_cGWgZePMKbtJg0eR2rYFK0lYR-BxMUuU5MFulPTnBX1LblMhyphenhyphenhdW1WKCWyVfF58V0d4RMcIJaErUev2XNSoFNsqTzWJfyOs_sFSTMZbwWDQ2rsnhtuKuAY0/s1600/20140510_132446_HDR_small.jpg" width="640" /></a></div>
<br />
По-друге, там є красива церква.<br />
<iframe frameborder="0" height="315" marginheight="0" marginwidth="0" scrolling="no" src="https://maps.google.com/maps?layer=c&panoid=43pBteEFCGwAAAQWtK0Afg&ie=UTF8&source=embed&output=svembed&cbp=13%2C37.028627988878554%2C%2C0%2C-28.971269694161236" width="560"></iframe><br />
<div>
<small><a href="https://www.google.com/maps/views/" style="color: blue; text-align: left;">Views</a>: <a href="https://www.google.com/maps/views/view/115818037425258508753/photo/43pBteEFCGwAAAQWtK0Afg" style="color: blue; text-align: left;">Церква в Чернівецькому університеті</a> by <a href="https://www.google.com/maps/views/profile/115818037425258508753" style="color: blue; text-align: left;">Slav Bogutsky</a></small></div>
<br />
По-третє, за будівлею університету - красивий парк.<br />
<br />
Після всього ще можеш піти в <a href="https://ru.foursquare.com/v/%D0%B7%D0%B0%D0%BB-%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%82%D0%B0-%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8/4f6707d3e4b014afed707a5e" target="_blank">Зал органної та камерної музики</a>, <a href="https://ru.foursquare.com/v/%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0--turkish-square/4e8716ff29c2df03374dcd2a" target="_blank">Турецьку площу</a>, ну і не омини вулицю <a href="https://ru.foursquare.com/v/%D0%B2%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F-%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8-%D0%BA%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97/4f8c38d4e4b0e81f6a031f1c" target="_blank">Кобилянської</a>, це типу як стометрівка у Франику, тільки краще.<br />
<br />
Таке. Поїдь, це круто.Блог Ульвікаhttp://www.blogger.com/profile/17891073508621228660noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-3966976183170765674.post-50569190193189075202013-12-29T13:41:00.001+02:002013-12-30T10:21:54.742+02:00Про ненависть до я та надлюдину<p dir="ltr">Чого ти хочеш? Що ти відчуваєш? </p>
<p dir="ltr">Я, про яке можна знати чи говорити, є лиш на той момент, доки про нього йдеться.</p>
<p dir="ltr">Маючи всю пам'ять, те миттєве я забирає на себе всю вічність існування, вирішує/створює проблеми, про які нижче, і зникає назавжди, приносячи лише біль.</p>
<p dir="ltr">Я, що є синонімом розуму думаючого, виникає лише в момент питання: що я маю зробити? що я думаю про це?<br>
Кожного разу інше, хоч і схоже на попереднє, проте відповідальності за попереднє не відчуває.</p>
<p dir="ltr">Розум же проявляється в двох фазах: думаючий і діючий.<br>
Діючий вирішує тактичні завдання - як реалізувати той чи інший план, те, що ми тренуємо в собі.<br>
Думаючий же покликаний ставити/розпізнавати ці задачі, проте лиш плодить дихотомії, намагаючись поділити світ на погане і хороше.<br>
Треба уникнути поганого і прийти в хороше, передбачити всі можливі трабли і порішати наперед, "там чекає нас пздц, нада шота рішать"<br>
Він, як компас, постійно вказує на "краще", тим самим обзиваючи дійсність не настільки хорошою, як вона могла би бути. Ідеалізуючи можливе, він не дає змоги насолодитись існуючим, а отже, породжує постійний біль від неможливості набути "прекрасне те", якого, імовірно, насправді немає.<br>
Задачі ж виникають самі по собі, без потреби їх планувати - просто вирішуй по мірі появи.</p>
<p dir="ltr">Таким чином, я постійно перебуває в напруженні, відмовляючись від теперішнього на користь звісно кращого майбутнього (забуваючи, що теперішнє і є вчорашнім майбутнім, заради якого віддано вчорашнє тепер), та в муках неможливості досягнути нарешті того, заради чого все віддано.</p>
<p dir="ltr">Крок номер один: <br>
відмовитися від дихотомій: зовні є події, хороші вони чи ні є лиш <u>всередині</u>, не назначати речі хорошим чи поганим, спробувати сприйняти їх як вони є, а не через призму пам'яті.</p>
<p dir="ltr">Хз як це зробити, проте<br>
Человек есть то, что дóлжно превзойти.</p>
Блог Ульвікаhttp://www.blogger.com/profile/17891073508621228660noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-3966976183170765674.post-54314681243050443932013-11-21T11:12:00.002+02:002013-11-21T11:55:39.738+02:00Тіні Незабутих Предків / Рецензія-відгук<div style="text-align: right;">
Це було найкраще кіно, яке я бачив!*</div>
<div style="text-align: right;">
<span style="font-size: x-small;">*українського виробництва</span></div>
<div style="text-align: right;">
<br /></div>
<div style="text-align: center;">
<img alt="[international teaser] Тіні незабутих предків / Unforgotten Shadows (2013) SiteRip 1080p" height="400" src="http://toloka.hurtom.com/photos/12101918180487573_f0_0.jpg" width="280" /></div>
<br />
Вже з трейлера стало ясно, що фільм орієнтовано на мас-маркет, і що це попурі із типових поп-жахів закордонного розливу. Нічого поганого в цьому не бачу, українському кіно пора виходити із підпілля артхаузу і нарешті вийти із дідової криївки.<br />
<br />
Ознайомтеся із трейлером. Як не дивно, половини того, що у ньому тізерить, в фільмі не було)<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<iframe allowfullscreen='allowfullscreen' webkitallowfullscreen='webkitallowfullscreen' mozallowfullscreen='mozallowfullscreen' width='320' height='266' src='https://www.youtube.com/embed/oiZHgrXyJr8?feature=player_embedded' frameborder='0'></iframe></div>
<br />
<br />
Фільм було переглянуто в <a href="https://ru.foursquare.com/v/%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C--zhovten/4c4fedc2d49d76b0952ff97a" target="_blank">кінотеатрі Жовтень</a>, що само по собі може непогано відтінити якість картинки.<br />
<br />
І я був-таки здивований!<br />
<br />
Нарешті фільм вітчизняного виробництва виконано на достойному рівні.<br />
<b>Якісно</b>. Якісні ефекти, які не змушують видирати очі (як у ТойХтоПройшовКрізьВогонь) і хороший саундтрек (дабстеп дає +10 будь-якій сцені, і The HardKiss для дівчаток).<br />
Класно, що знімали все в Україні, місцями і не скажеш, що все це десь тут.<br />
Жанр балансує на межі спроби зробити фільм у жанрі поп-жаху, і стьобу над цим жанром. (Не)навмисна цитатність просякає все.<br />
Щодо сюжету, то він, як і у будь-якому іншому середньогімняному західному поп-жаху (із яких все і здерто), фактично відсутній. Це не робить фільму честі, але і не сильно принижує його, бо!<br />
Бо у фільмі скрізь і всюди мольфари і інша карпатська нечисть і словечки, замість типового хеловінського попкорну, або й просто банального умрьош чєрєз СЄМЬ днєй!<br />
Крім того, вкрай приємно дивує, що фільм не дубльований. Хоч і переозвучений, проте нарешті ти чуєш мову не лише на слух, а й очима.<br />
<br />
Тому мій вирок невблаганний: <b>треба йти</b>.<br />
Не тому, що ну це український фільм ну ок підемо глянемо.<br />
І не лише, щоби ваш голос гривнею було почуто.<br />
І навіть не тому, що там є півсекунди правого соска.Блог Ульвікаhttp://www.blogger.com/profile/17891073508621228660noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-3966976183170765674.post-57719931854868710692013-03-05T00:36:00.001+02:002013-03-05T09:11:25.311+02:00Predictably IrrationalВи бачили фільм "Містер Ніхто"?<br />
Особисто я знав, що подивлюся його докінця ще до появи назви. Ну ок, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%9B%D0%B5%D1%82%D0%BE" target="_blank">Джаред Лето</a> теж причетний, але фільм захопив мене першою сценою - демонстрацією "голуб’ячих забобонів".<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<iframe allowfullscreen="" frameborder="0" height="315" src="http://www.youtube.com/embed/8uPmeWiFTIw" width="420"></iframe></div>
<br />
І от Ден Аріелі, про якого я згадував у <a href="http://ulvic.blogspot.com/2013/02/buyology.html" target="_blank">попередньому пості</a>, зробив це із людьми. Ну, може не зовсім це, але його товстелезна книга <a href="http://en.wikipedia.org/wiki/Predictably_Irrational" target="_blank">Predictably Irrational</a> показує, що люди нічим не інакші.<br />
Дядько топче засади класичної економічної теорії в лиці раціональності людини під стягом свіжого (на момент проведення експериментів) бачення - точки зору <a href="http://en.wikipedia.org/wiki/Behavioral_economics">behavioral econonomics</a>, яка найдивнішим чином перекладається українською як <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%96_%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F" target="_blank">економічна теорія і психологія</a>.<br />
<br />
Книга повна простих і абсолютно очікуваних висновків, зате їх підтверження експериментально, хоч і здається інколи триньканням часу, наштовхує на необхідні думки.<br />
Насправді не обійшлося і без добрячого переліку ідей, які можна застосувати в реальному житті або похвалитися перед кимось ерудицією. Деякі із них можна глянути на відео, толку переписувати, якщо слухати набагато цікавіше?<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<iframe allowfullscreen="" frameborder="0" height="315" mozallowfullscreen="" scrolling="no" src="http://embed.ted.com/talks/lang/uk/dan_ariely_asks_are_we_in_control_of_our_own_decisions.html" webkitallowfullscreen="" width="560"></iframe></div>
<br />
Резюме: якщо вам сподобалося останнє відео, вам необхідно прочитати цю книгу. Або на крайняк <a href="http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=2308549" target="_blank">послухати</a>, подвійна вигода: вона начитана расово англійською мовою.Блог Ульвікаhttp://www.blogger.com/profile/17891073508621228660noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-3966976183170765674.post-77005473139156015732013-02-21T14:02:00.002+02:002023-06-17T20:31:12.519+03:00Buy_ologyЗакінчив читати <a href="http://en.wikipedia.org/wiki/Buyology_%E2%80%93_Truth_and_Lies_About_Why_We_Buy">Buyology – Truth and Lies About Why We Buy</a> пана <a href="http://en.wikipedia.org/wiki/Martin_Lindstrom">Martin Lindstrom</a>.<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhEkf6-LMZKbpWUWh3SmhLvwHT7xIOMMSmf1DvR0Ij3BMd_jYKwd1GT7gI2HujhPKHA3klE_AmEXPUj-OEwJMcLYy3E6xdHFIP5HMePxZykQCH99KdgEbKfYLTx9EUW3JxosZTXiavuQeRXhOVyY_MqNpv3eSezGrt2SfNgGhqrUnJsJB3FS1subRFzjQ/s400/Buyology-9780385523899.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="400" data-original-width="256" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhEkf6-LMZKbpWUWh3SmhLvwHT7xIOMMSmf1DvR0Ij3BMd_jYKwd1GT7gI2HujhPKHA3klE_AmEXPUj-OEwJMcLYy3E6xdHFIP5HMePxZykQCH99KdgEbKfYLTx9EUW3JxosZTXiavuQeRXhOVyY_MqNpv3eSezGrt2SfNgGhqrUnJsJB3FS1subRFzjQ/s320/Buyology-9780385523899.jpg" width="205" /></a></div><br /><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><br /></div>
Загалом <a href="http://www.litmir.net/bd/?b=140167">вона</a> мені сподобалася, проте не настільки, як захоплива <a href="http://en.wikipedia.org/wiki/Predictably_Irrational">Predictably Irrational</a> пана <a href="http://en.wikipedia.org/wiki/Dan_Ariely">Дена Аріелі</a>, про яку я напишу пізніше.<br />
<br />
Вже із передмови я зрозумів, що не відчую істинного захоплення книгою - першим реченням вказується як багато було витрачено на експериментальну частину цієї роботи ($7кк, прим. ред.). Не думаю, що хвалитися цим варто отак зразу, розумію, що це повинно було би заінтригувати читача, надати додаткової ваги результатам дослідів, примусити читача купити книгу. Але як на мене, якось мілко. Можливо, передмова писалася вже у нас...?<br />
<br />
Ближче до суті: книга побудована на аналізі брендингу, історіях успіху і провалу, спроб оцінити перспективи існуючих брендів, сконструювати нові, які мали б більші шанси на успіх, та інструментів, які для цього використовувилися (6 ком у реченні).<br />
Вищезгадані 7кк доларів були витрачені на наукові експерименти: ідея авторова, виконування докторів наук і доцентів, проф<span style="color: #999999;">ф</span>есорів європейських універів. Зміст дослідів полягав у тому, щоби виявити, що насправді думають і відчувають учасники фокус-груп, минути один перевалочний пункт (сприйняття себе людиною) між впливом реклами та дією піддослідного (учасника фокус-групи).<br />
Для цього було поставлено декілька експериментів, всі із контрольними групами і іншим плацебо, під час яких реакції піддослідних (окрім їх усвідомлених відповідей) вивчалися ще й за допомогою <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE-%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F">магнітно-резонансної томографії</a> (хто дивився др.Хавса, той знає, що таке МРТ) та <a href="http://groups.molbiosci.northwestern.edu/holmgren/Glossary/Definitions/Def-B/BEAM.html">топографічного картування електричної активності мозку</a> (ТКЕАМ, прокачана електроенцефалограма, ваші думки в реальному часі).<br /><br />Основні результати:<br />
1. Написи на пачках цигарок про курці помирають рано та картинки із частинами небіжчиків із гнилими легенями не мають вагомого негативного впливу на бажання курця затягнутися (хоча інколи можливий і зворотній вплив - на написах часто написано куріння, курити, що стимулює курця)<br />
2. Продакт-плейсмент не є ефективний, якщо він не є частиною історії, бренди, що пролітають мимо - пролітають мимо (у Сталоне був крутий годинник, але який?).<br />
3. Якщо ваш продукт дає користувачу відчути себе кимось іншим - він має більший шанс вистрілити (ГітарХіро - я рок-зірка!).<br />
4. Логотип не є єдиним способом забрендувати носій, багато хто використовує стійку асоціацію із якимось простим образом, до якого перед тим її прив’язують (червоний колір - ну це лайф. Або мтс.)<br />
5. Людям необхідні ритуали, і бренд-команди навмисно створюють їх довкола своїх брендів (зазвичай ритуали не мають змісту, просто сама наявність ритуалу робить процес проживання товару приємнішим: пий текілу "правильно")<br />
6. Автор знайшов дуже багато чого спільного між брендом і релігією, "<i>основные мировые религии зиждутся на десяти столпах: общности верующих людей, ясном видении своего предназначения, чувстве превосходства над противниками веры, чувственном восприятии мира, сакральных текстах, прославлении своего величия, проповедовании «Святого Писания», символизме, чудесах и религиозных обрядах.</i>" Можна провести паралелі із деякими фруктами.<br />
7. Звук, запах і текстура товару не менш важливі від вигляду товару, а часто мають вирішальну роль при виборі (несвідоме вирішує).<br />
8. Сексуальний підтекст реклами звертає на себе увагу, але відбирає увагу від рекламованого (всі дивляться на тіла, а не на продукт)<br />
<br />
Загалом, книжка ОК, в ній безліч цікавих прикладів (через що вона і ОК), вона не надто затягнута, читається легко. Я би поставив 7/10.<br />
<br />
А ну і там постійно мусолиться термін "нейромаркетинг". Сподобалося, слово гарне.<br />
<br />Блог Ульвікаhttp://www.blogger.com/profile/17891073508621228660noreply@blogger.com0