четвер, 21 лютого 2013 р.

Buy_ology

Закінчив читати Buyology – Truth and Lies About Why We Buy пана Martin Lindstrom.



Загалом вона мені сподобалася, проте не настільки, як захоплива Predictably Irrational пана Дена Аріелі, про яку я напишу пізніше.

Вже із передмови я зрозумів, що не відчую істинного захоплення книгою - першим реченням вказується як багато було витрачено на експериментальну частину цієї роботи ($7кк, прим. ред.). Не думаю, що хвалитися цим варто отак зразу, розумію, що це повинно було би заінтригувати читача, надати додаткової ваги результатам дослідів, примусити читача купити книгу. Але як на мене, якось мілко. Можливо, передмова писалася вже у нас...?

Ближче до суті: книга побудована на аналізі брендингу, історіях успіху і провалу, спроб оцінити перспективи існуючих брендів, сконструювати нові, які мали б більші шанси на успіх, та інструментів, які для цього використовувилися (6 ком у реченні).
Вищезгадані 7кк доларів були витрачені на наукові експерименти: ідея авторова, виконування докторів наук і доцентів, проффесорів європейських універів. Зміст дослідів полягав у тому, щоби виявити, що насправді думають і відчувають учасники фокус-груп, минути один перевалочний пункт (сприйняття себе людиною) між впливом реклами та дією піддослідного (учасника фокус-групи).
Для цього було поставлено декілька експериментів, всі із контрольними групами і іншим плацебо, під час яких реакції піддослідних (окрім їх усвідомлених відповідей) вивчалися ще й за допомогою магнітно-резонансної томографії (хто дивився др.Хавса, той знає, що таке МРТ) та топографічного картування електричної активності мозку (ТКЕАМ, прокачана електроенцефалограма, ваші думки в реальному часі).

Основні результати:
1. Написи на пачках цигарок про курці помирають рано та картинки із частинами небіжчиків із гнилими легенями не мають вагомого негативного впливу на бажання курця затягнутися (хоча інколи можливий і зворотній вплив - на написах часто написано куріння, курити, що стимулює курця)
2. Продакт-плейсмент не є ефективний, якщо він не є частиною історії, бренди, що пролітають мимо - пролітають мимо (у Сталоне був крутий годинник, але який?).
3. Якщо ваш продукт дає користувачу відчути себе кимось іншим - він має більший шанс вистрілити (ГітарХіро - я рок-зірка!).
4. Логотип не є єдиним способом забрендувати носій, багато хто використовує стійку асоціацію із якимось простим образом, до якого перед тим її прив’язують (червоний колір - ну це лайф. Або мтс.)
5. Людям необхідні ритуали, і бренд-команди навмисно створюють їх довкола своїх брендів (зазвичай ритуали не мають змісту, просто сама наявність ритуалу робить процес проживання товару приємнішим: пий текілу "правильно")
6. Автор знайшов дуже багато чого спільного між брендом і релігією, "основные мировые религии зиждутся на десяти столпах: общности верующих людей, ясном видении своего предназначения, чувстве превосходства над противниками веры, чувственном восприятии мира, сакральных текстах, про­славлении своего величия, проповедовании «Святого Писа­ния», символизме, чудесах и религиозных обрядах." Можна провести паралелі із деякими фруктами.
7. Звук, запах і текстура товару не менш важливі від вигляду товару, а часто мають вирішальну роль при виборі (несвідоме вирішує).
8. Сексуальний підтекст реклами звертає на себе увагу, але відбирає увагу від рекламованого (всі дивляться на тіла, а не на продукт)

Загалом, книжка ОК, в ній безліч цікавих прикладів (через що вона і ОК), вона не надто затягнута, читається легко. Я би поставив 7/10.

А ну і там постійно мусолиться термін "нейромаркетинг". Сподобалося, слово гарне.